Монтаж пластикових вікон

Монтаж пластикових вікон

Додано 19/03/2009 - 13:10, admin

Монтаж пластикових вікон Монтаж пластикових вікон Монтаж пластикових вікон Монтаж пластикових вікон Монтаж пластикових вікон

Навряд чи хто-небудь буде сперечатися із твердженням, що неправильний монтаж навіть самих “крутих” пластикових вікон може звести нанівець весь очікуваний ефект від їх застосування. Тому, якщо Ви збираєтеся самостійно виконувати монтаж пластикових вікон (а заодно взяти на себе всю відповідальність за якість монтажу), тоді Вам буде вкрай корисно звернути увагу на ті тонкощі й несподівані труднощі, які майже ніде не описані.

Отже: Найбільша проблема полягає в правильному визначенні розмірів майбутнього пластикового вікна. Це стає ще важчим, коли у прорізі стоїть старе вікно, що не дозволяє гарантовано спрогнозувати “а що ж всередині”, і саме на цьому етапі з'являється перша міна вповільненої дії, що перетворює будь-який монтаж у пошук виходу із тупикового положення.

Людина, що виконує виміри, повинна мати гарну просторову уяву й аналітичний склад розуму, бути добре знайомою з конструкцією майбутнього пластикового вікна й мати власний досвід монтажу. Повірте, симбіоз цих якостей зустрічається не так вже й часто, а отримується - не так вже й просто, тому в більшості випадків обходяться меншими вимогами, а частенько виникаючі проблеми намагаються вирішувати “у робочому порядку” (протягом декількох років). Так що ж повинен враховувати замірник, щоб підприємство “не вилетіло в трубу”, а монтажникам не довелося ночувати на об'єктах?

Замір майбутнього пластикового вікна потрібно робити по обидва боки прорізу: зсередини (із приміщення) і зовні (з вулиці). Обидва цих виміри вкрай необхідні для визначення глибини чверті існуючого віконного прорізу. Очевидно, що пластикове вікно повинно бути не менше зовнішніх розмірів прорізу, щоб не “випасти” назовні. А от на скільки більше - залежить від безлічі малопередбачуваних факторів, які ми розглянемо нижче.

Необхідно враховувати той фактор, що існуючий проріз може бути сильно перекошений (особливо в панельних будинках), що призводить до необхідності збільшення розмірів пластикового вікна на величину перекосу. Інакше кажучи, щоб не допустити наскрізних щілин між краєм прорізу й краєм віконної коробки, розмір пластикового вікна повинен бути більше зовнішнього розміру віконного прорізу як мінімум на 30-40 мм по ширині й 15-20 мм по висоті. Цього можна домогтися двома способами: або просто збільшити габаритний розмір віконної коробки, або розширити вікно за рахунок спеціальних додаткових профілів, що націплюються на коробку.

Визначіться із зовнішнім виглядом пластикового вікна з боку вулиці. Декому подобається, щоб практично вся коробка вікна замуровувалася в стіну й не була видна зовні, а інші бажають показати пластикове вікно в усій красі. В тому випадку, якщо кращий перший варіант, не забудьте про можливі перекоси віконного прорізу, щоб не перестаратися й не сховати всередину стіни не тільки саму коробку, але й край склопакета. Другий варіант є більш кращим через меншу ймовірність помилок і меншу вагу їх наслідків.

Не забудьте, що із зовнішньої сторони пластикового вікна знизу (а іноді й зверху) повинен бути встановлений відлив для відводу дощової води. Тому нижня крайка коробки пластикового вікна повинна бути не нижче зовнішнього краю прорізу (незалежно від способу встановлення відливу). Це необхідно для того, щоб гарантовано не перекрити спеціальні водовідвідні отвори на зовнішній стороні віконної коробки. Крім того, стик між відливом і рамою (так само як між підвіконням і рамою) обов'язково треба герметизувати, наприклад, силіконом. Взагалі, відлив бажано встановлювати під вікно, щоб виключити будь-яку можливість просочування води в місці їх з'єднання. Не слід також забувати й про підвіконня, яке варто теж встановлювати під вікно (а не встик до нього), і герметизувати силіконом, що, з одного боку, збільшує механічну міцність з'єднання, а з іншого боку - не допускає просочування вологи через стик під підвіконня. Для того, щоб конденсат (якщо такий утвориться) не стікав під вікно, підвіконня встановлюється з невеликим ухилом униз (рекомендується ухил на 3 градуси).

Після того, як визначилися з розмірами майбутнього пластикового вікна - порівняйте їх із внутрішніми (контрольними) розмірами віконного прорізу. Це порівняння дозволяє вчасно виявити механічну помилку в попередніх розрахунках, оцінити, наскільки товстий шар штукатурки знадобиться накладати на внутрішні відкоси, щоб зрівняти їх із краєм вікна, а також чи не потрібно буде “вгризатися” в відкоси, щоб Ваше пластикове вікно стало на місце. В будь-якому випадку варто прагнути того, щоб виходило менше подібної дурної роботи.

Вже не секрет, що при всьому різноманітті будівельних матеріалів єдиним застосовуваним на практиці методом герметизації вікна є заповнення стику між віконною коробкою й стіною поліуретановою піною. У списку незаперечних переваг цього варіанта йдуть: відмінна теплоізоляція й герметизація, здатність приймати на себе й рівномірно розподіляти механічні й вітрові навантаження, байдужність до нерівностей поверхонь, що ущільнюються, простота використання й відносна дешевина. Дійсно, більш технологічного методу на сьогоднішній день немає. Але бездумне й недотепне застосування цього способу небезпечне досить неприємними ускладненнями.

По-перше, піна руйнується (темніє й стає хрупкою) під дією сонячного світла й атмосферного впливу, тому її треба обов'язково захищати шаром герметику, штукатурки або, у крайньому випадку, фарби. Але досить глянути на свіжоспечені фасади новобудов, щоб переконатися в тому сумному факту, що практично ніхто не тільки не штукатурить піну, але й навіть не намагається обрізати її надлишки, котрі звисають із козирків і стиків, і набувають з часом “несподіваного” кольору.

По-друге, піна не є гідроізоляційним матеріалом, тому її треба обов'язково захищати від атмосферних опадів будь-яким гідроізоляційним матеріалом (цілком підійде силіконовий герметик або фарба).

По-третє, зовсім недавно з'ясувалося, що навіть висохла піна здатна змінювати свій об'єм під дією температури, на величину не менш ніж 5%, а то і всі 10% ! Ну то й що? А то, що в результаті цих періодичних “втягувань-випинань” при занадто великій товщині стику (8-12 см) коробка пластикового вікна “гуляє” на величину 4-6 мм, що, з одного боку, призводить до руйнування шарів штукатурки, котра прилягає до вікна, а з іншого боку - до порушення роботи запірних механізмів фурнітури, і вікно то не закривається, то не відкривається - залежно від сезону. У такий спосіб установка "на піну", тобто без механічного кріплення, що широко практикувалася відразу після появи монтажної піни на ринку, не витримує ніякої критики, не забезпечує міцного закріплення пластикового вікна в прорізі й не запобігає розпирання коробки піною.