Пластикові вікна й енергозбереження

Пластикові вікна й енергозбереження

Додано 19/04/2009 - 00:24, admin

Для того щоб забезпечити надійну теплоізоляцію вікон, потрібно дбати не тільки про їх герметичність. Скло має високу теплопровідність. Єдиний спосіб зменшити тепловтрати через скло - використовувати декілька листів скла, між якими створюються повітряні проміжки. Винахід сам по собі не новий - згадайте подвійні, і навіть потрійні рами в старих будинках: на літо «зимові рами» знімалися, у холодну пору року знову займали своє місце у віконних прорізах.

Пізніше це взагалі було закріплено будівельними нормами й правилами - для опалювальних приміщень одинарне засклення не допускається.

Пластикові вікна це комфорт і тепло, насамперед, завдяки герметичності й низькій теплопровідності профілю.

Теплопровідність склопакета залежить від кількості листів скла. У вітчизняній будівельній практиці найбільш часто використовуються склопакети двокамерні й однокамерні. Це три або два листи скла з повітряними проміжками між ними 6-20 мм. Повітря, що заповнює склопакети слугує гарним теплоізолятором. Але чи можна зменшити тепловтрати склопакетів іншим способом, ніж збільшення кількості камер склопакета?

Виробники склопакетів пропонують технології, коли наповнення склопакетів газом дозволяє поліпшити теплоізоляцію вікна. Замість повітря в склопакет накачується більш важкий і, безумовно, прозорий газ (найчастіше аргон або криптон). Коефіцієнт теплопровідності склопакетів, заповнених газом, зменшується з 2,8 до 2,3 Вт/м2.

Більшого ефекту можна досягти шляхом вакуумування простору між листами скла, але технічно це важко для реалізації.

Зменшити втрати тепла через склопакет можна також нанесенням на скло низькоемісійного покриття. Таким способом досягається енергозбереження пластикових вікон, тобто скло перешкоджає проникненню всередину приміщення ультрафіолетових і виходу з нього інфрачервоних променів. Низькоемісійні покриття поділяють на "тверді" й "м'які" (їх називають k-покриттям й i-покриттям або покриттям on-line і off-line).

"Тверде покриття" - це покриття на основі оксиду олова (k-скло). "М'яке покриття" - покриття на основі срібла (i-стекло).

На відміну від "твердого" покриття, "м'яке" менш стійке по відношенню до погодних і температурних впливів. Однак, при установці в склопакеті покриттям вбік повітряної камери, має довговічність, майже як у "твердого" покриття.

Коефіцієнт теплопровідності низькоемісійного скла не перевищує 2,0 Вт/м2°C. Однак низькоемісійне скло не тільки зменшує втрати тепла, але й відбиваює сонячну радіацію й захищає приміщення від електромагнітного випромінювання й радіохвиль.

Нещодавно на ринку з'явилася ще одна технологія, розроблена американською компанією SouthWall Technologies - Heat Mirror («теплове дзеркало» або «дзеркальні склопакети»).

Її принцип полягає в тому, що між звичайними листами скла в камері склопакета натягається прозора мембрана з низькоемісійним покриттям, що може наноситися як на одну, так і на обидві сторони. Мембрана встановлюється й закріплюється між двома дистанційними рамками зі сталі.

Застосування комбінованих склопакетів з використанням «теплового дзеркала» дозволяє домогтися коефіцієнта теплопровідності 0,5 Вт/м2°C.

Кілька типів мембран, призначених для різних кліматичних умов, дозволяють підібрати «дзеркало», що фільтрує саме ті частини сонячного спектра, які небажані для мікроклімату приміщень у кожній конкретній місцевості.

При цьому «дзеркальні склопакети» практично не втрачають своєї світлопрозорої здатності, на відміну від інших методів енергозбереження ПВХ вікон.

Але якщо не заглиблюватися в усі ці тонкощі й довіряти тій фірмі, що пропонує віконні склопакети, з вікнами все добре, якщо температура поверхні скла, зі сторони кімнати, не знижується взимку нижче 14°С.