Що таке склопакет?

Що таке склопакет?

Додано 17/03/2009 - 19:48, admin

Склопакет 4-16-4 Конструкція склопакета

Склопакет, як конструкція, відомий вже давно: ще 20 років тому він вже використовувався, але лише у виробах, призначених для оборонної промисловості й авіації - саме за принципом склопакета виготовлялися ілюмінатори.

Сучасний рівень розвитку промисловості дозволив перенести використання цього прогресивного досягнення інженерії в цивільне будівництво.

Склопакет - це окремий елемент вікна, у якому кілька листів скла герметично з'єднані одне з одним. Фіксовану відстань між листами скла (дистанцію) забезпечують порожні алюмінієві дистанційні рамки, які виготовляються з алюмінію й оцинкованої сталі, рідше із пластмаси. Всередині рамка порожня й має спеціальні дифузійні отвори. Там же перебуває осушувач, що сприяє швидкому всмоктуванню незначної кількості води в просторі між листами скла. Така технологія попереджає випадання роси всередині склопакетів у холодну пору року. В якості ж осушувачів використовуються молекулярні сита, силікагель і суміші цих речовин. Різні за хімічною будовою осушувачі мають також різну абсорбційну здатність. Така комбінація дозволяє запобігати появі конденсату при різних температурах, тиску й відносній вологості.

Металева дистанційна рамка - добрий провідник тепла, і через неї в конструкції склопакета виникає "місток холоду". Тому все частіше виробники переходять на пластик. Існують також системи, у яких зазор між листами скла утворюється термопластом, що наноситься на скло. До його складу вже входять необхідні осушувачі.

Площа склопакета становить практично всю поверхню вікна, тому від цього високотехнологічного виробу загалом і залежать експлуатаційні якості конструкції: зовнішній вигляд вікна, комфорт у приміщенні, його захищеність і ваші витрати на опалення.

Склопакети можуть мати різноманітну форму, площу, товщину й, відповідно, різний коефіцієнт теплопередачі й звукопоглинання. Між двома листами скла, які герметизуються по периметру, утворюється ізольована камера, заповнена сухим повітрям або інертним газом з низькою теплопровідністю (найчастіше - аргоном).

Відразу згадаємо й заодно розвіємо розповсюджену помилку - більшість склопакетів зсередини заповнені повітрям або інертним газом, ніякого вакууму там немає! При спробі вакуумувати склопакет (інакше кажучи, відкачати з нього повітря) листи скла неминуче деформуються (вигнуться всередину) під дією атмосферного тиску, і герметичність з'єднання листів скла й дистанційної рамки буде порушена. Хоча, якщо бути абсолютно точними, потрібно відмітити, що вакуумні склопакети все-таки існують. Від деформації листів скла їх оберігають скляні кульки, розподілені по всій площі склопакета.

Залежно від кількості камер склопакети можна поділити на однокамерні (що складаються із двох листів скла) або двокамерні (три листи скла). Додаткова камера збільшує тепло- і звукоізоляцію склопакета, але, з іншого боку, збільшує вагу стулки й навантаження на петлі.

Залежно від кількості листів скла, склопакети бувають одно- і двокамерні, а також трикамерні - 4 листи скла, 3 зазори й так далі. В однокамерних конструкціях склопакет складається з конструкції “скло-повітря-скло”, двокамерних - з конструкції “скло-повітря-скло-повітря-скло”. У нас найпоширеніші одно- і двокамерні склопакети. Фахівці радять дотримуватися "золотої середини", тобто обирати склопакет залежно від кліматичних умов місцевості, у якій ви проживаєте. Звичайно, чотирьох- або трикамерний склопакет краще зберігає тепло, але чим більше листів скла, тим гірше через вікна проникає сонячне світло. Коли вікна виходять на північ або захід, втрати в освітленості можуть перетворити вашу, нехай і теплу, кімнату в незатишну й незручну для проживання.

Склопакети бувають різної товщини: 24мм, 28мм, 30мм, 32мм, 42мм. Вираз “формула однокамерного склопакета товщиною 24мм: 4-16-4» означає, що в “бутерброд” об'єднано два листи скла товщиною 4мм кожне, з відстанню між ними - 16мм.

Склопакет являє собою герметичну конструкцію. Між склом розміщена тонкостінна алюмінієва рамка з перфорацією, що заповнена так званим молекулярним ситом, яке поглинає залишкову вологу й захищає скло від запотівання. Готовий склопакет по всьому периметру заливається двохкомпонентною тіоколовою мастикою, що не дозволяє попадати всередину волозі та пилу. Тільки герметичне з'єднання дозволяє здійснити основний принцип термоізоляції - постійно зберігати всередині склопакета сухе повітря або інший газ (наприклад, аргон), які є кращими термоізоляційними матеріалами - згадайте термос.

Герметики застосовуються для закладення швів у склопакеті. Вони забезпечують міцність склопакетів і перешкоджають проникненню водяної пари в простір між листами скла. Від якості використовуваних герметиків залежить довговічність склопакета.

Найважливіші характеристики герметиків (їх можна уточнити в фірмі, у якій ви замовляєте вікно):

  • сила зчеплення зі склом і матеріалом дистанційної рамки;
  • еластичність;
  • міцність;
  • час старіння;
  • ширина й товщина ущільнюючої маси;
  • швидкість дифузії молекул через герметик.

У якісних склопакетах використовується принцип подвійної герметизації. Первинний герметик - найчастіше бутил, що володіє найкращою відносною здатністю супротиву до проникнення водяної пари. Вторинний герметик (полісульфід, силіконові й поліуретанові маси) забезпечує міцність кромочного з'єднання. Герметик в цьому випадку наноситься із зовнішньої сторони склопакета.

Крім того, вторинна герметизація дає можливість руху, зв'язаного зі зміною температур і тисків.

Якщо склопакет не герметичний, то в нього попадає волога, що постійно є присутньою у повітрі, і опір теплопередачі такого, вже не герметичного склопакета, не буде відрізнятися від звичайного скла. У цьому випадку виготовлення й встановлення склопакета стає неактуальне, тому що покупка двох листів скла в "простій" дерев'яній рамі коштує набагато дешевше.

Склопакет складається з:

  • листів скла;
  • камери (простір, що заповнено осушеним повітрям);
  • дистанційної рамки;
  • незастигаючого однокомпонентного герметику;
  • гігроскопічного абсорбенту (осушувач);
  • двокомпонентного герметику, що захищає камеру від попадання вологи й пилу та поліпшує звукоізоляцію.

У склопакеті, крім звичайного скла, можна використовувати й такі його різновиди:

Енергозберігаюче скло - матеріал зі спеціальним покриттям, що відбиває інфрачервоні (теплові) промені всередину приміщення (не випускає тепло з кімнати) і тому широко використовується для поліпшення теплоізоляційних властивостей вікна. Це скло називається К-скло і йому властиві добрі теплоізоляційні властивості, стійкість до впливу вологи, добрі властивості опору до механічної дії (наприклад, подряпин), а також відмінна прозорість.

Рефлекторне (сонцезахисне) скло - світловідбиваючий матеріал зі спеціальним покриттям з оксиду металу, призначене для захисту приміщень від сонячного ультрафіолетового випромінювання й створення ефекту дзеркальної поверхні.

Загартоване скло утворюється шляхом додаткової термообробки, має підвищену механічну й термічну міцність, при розбиванні розпадається на дрібні шматки округленої форми без гострих ріжучих граней, і тому безпечно для навколишніх. Використовуються, як правило, у мансардних вікнах.

Триплекс (ламіноване скло) - це багатошарове стекло з розташованою всередині полімерною плівкою або шаром спеціальної смоли. При механічному впливі (удар, постріл) скло руйнується, однак уламки залишаються міцно зчепленими із проміжним шаром або плівкою, воно також безпечне для навколишніх. Багатошарове скло може бути куленепробивним. Крім того, триплексу властива звукоізоляція.

Номенклатура різних видів склопакетів у даний момент сягає кількох сотень найменувань. Склопакети можуть бути дво- або однокамерні, з вітчизняного або імпортного скла, з інертним газом і без нього, при цьому листи скла можуть бути тонованими, сонцезахисними або енергозберігаючими, відстань між листами скла може бути однаковою або різною (від 6 до 36 мм).

На практиці всі фірми пропонують на вибір три-чотири варіанти склопакетів, не забуваючи про те, що вони, в принципі, можуть поставити все, що ви побажаєте. Але варіанти, пропоновані компаніями, часто зручні виробникам, а замовник залишається незадоволеним. Тому спробуємо розібратися із критеріями непростого вибору склопакета.

Ми не рекомендуємо використовувати склопакети, у яких відстань між листами скла більше 16 мм, - це викинуті на вітер гроші. Наступне його збільшення не тільки не підвищує, але навіть знижує теплоізоляцію склопакета, тоді як собівартість його стає вищою.

Ми б не радили замовляти склопакети, заповнені аргоном (або іншим інертним газом), якщо в них не встановлене скло (або плівки) з енергозберігаючим покриттям - це теж викинуті, але вже "на газ", гроші. Тим часом при наявності енергозберігаючого скла ефект від застосування аргону додає ще 70% до ефективності цього скла й у сумі склопакет стає вдвічі тепліше.

Якщо у вас вистачило грошей на склопакети з енергозберігаючим склом - запропонуйте заповнити їх аргоном. Можете сміло торгуватися, оскільки собівартість цієї процедури значно нижче виробленого ефекту. І не бійтеся за своє здоров'я - це інертний газ, що не вступає ні в які хімічні реакції, а тому абсолютно нешкідливий.

Якщо у вас нестандартні розміри склопакетів, візьміть до уваги, що максимальні його розміри по ширині й висоті, не повинні перевищувати 3,2x3,0 м. Наприклад, при більших розмірах заскленого простору й вузькій дистанції між листами скла може відбутися їх деформація, тобто при зниженні температури й зменшенні обсягу повітря всередині склопакета, листи скла з'єднаються між собою. Наслідок деформації скла - його руйнування й розгерметизація склопакета. З огляду на всі ці можливі неприємності, краще доручити перевірку розмірів професіоналам, які можуть провести розрахунок, виходячи з механічних навантажень, таких як вітер або зміна температури навколишнього повітря і його тиску.

Вибираючи склопакет з кольоровим склом, пам’ятайте, що кольорове скло встановлюється тільки зовні склопакета й обов'язково повинне бути закріпленим. Воно встановлюється із зовнішньої сторони, щоб улітку прохолоджуватися від зовнішнього повітря. Якщо скло встановлене всередині приміщення, де відсутній природний рух повітря, то влітку воно буде нагріватися й підвищувати температуру повітря всередині. При його нагріванні збільшується можливість руйнування через теплове розширення й перепади температури. Для охолодження скла й повітря знадобиться збільшувати потужність кондиціонера.

Не використовуйте в склопакетах армоване скло, тому що будівельні норми забороняють робити це.

Звукоізоляційні властивості склопакету мало залежать від кількості камер у склопакеті. Виявляється, що для склопакетів 4-16-4 і 4-6-4-6-4 індекси звукоізоляції однакові й становлять 36 Дб. Для того щоб підвищити індекси звукоізоляції вікон, як показує практика, необхідно використовувати скло більшої товщини або скло-триплекс зі спеціальною смолою між листами скла, а також заповнювати камери важкими інертними газами.

Склопакети можна встановлювати при температурі зовнішнього повітря не нижче мінус 15°С. Температура внутрішнього повітря приміщень у зимовий період будівництва повинна бути не нижче +5°С.

Вимагайте сертифікат на склопакети. Всі вироблені в Україні склопакети (а таких на ринку більшість) повинні пройти сертифікацію на відповідність держстандарту України. Крім того, справжній сертифікат містить додаток, у якому зазначені нормативи виготовлення.